Голос із пекла: Іранський гей-біженець розповів, як його змушували дивитися страти

<p>Світ ЛГБТ+ новин часто приносить нам історії радості та прогресу, але іноді ми змушені чути про неймовірні страждання. Сьогодні ми ділимося свідченням Рамтіна Зігора, гей-активіста з Ірану, чия історія є нагадуванням про темну реальність, з якою стикаються багато наших братів та сестер по всьому світу. Рамтін розповів, що під час свого ув'язнення в Ірані його примушували дивитися страти інших людей, з цинічним поясненням: "щоб ми знали, як нас збираються вбити".</p> <h2>Життя в тіні смертної кари</h2> <p>Іран є однією з небагатьох країн у світі, де гомосексуальність карається смертю. Для ЛГБТ+ людей життя там є постійною боротьбою за виживання, сповнене страху, переслідувань та приховування своєї справжньої сутності. Рамтін Зігорат був одним з тих, хто жив у цій тіні. Його активізм і, ймовірно, його відкрита орієнтація зробили його мішенню для режиму, який жорстоко придушує будь-яке відхилення від своїх релігійних та соціальних норм.</p> <h2>40 днів у пеклі</h2> <p>Рамтіна заарештували і він провів 40 днів у центрі утримання під вартою. Це був період, який він описує як "найгірший". Деталі цих 40 днів не розкриваються повністю, але фраза про примусовий перегляд страт говорить сама за себе. Це не лише фізичне ув'язнення, а й психологічна тортура, спрямована на залякування, зламання волі та демонстрацію абсолютної влади над життям і смертю ув'язнених. Мета була зрозуміла – показати, що будь-який супротив чи "відхилення" буде жорстоко покараний.</p> <h2>Пошук притулку та шлях до зцілення</h2> <p>На щастя, Рамтіну вдалося втекти з Ірану. Вже шість з половиною років він живе як біженець в Іспанії, країні, яка надала йому безпеку та можливість відкрито жити своїм життям. Однак, травма, пережита ним, безумовно, залишається. Такі історії не просто свідчення минулого, вони є постійним нагадуванням про те, що свобода і безпека, які ми маємо в деяких частинах світу, є привілеєм, а не універсальним правом.</p> <h2>Наш обов'язок солідарності</h2> <p>Історія Рамтіна Зігора повинна відгукнутися у серці кожного члена ЛГБТ+ спільноти в Україні та світі. Вона підкреслює важливість міжнародної солідарності та підтримки для тих, хто змушений тікати від переслідувань. Ми повинні пам'ятати, що поки в одних країнах ми боремося за рівність шлюбу чи антидискримінаційні закони, в інших – люди борються за саме право на життя. Його свідчення є криком про допомогу, закликом до усвідомлення та активної підтримки зусиль, спрямованих на захист ЛГБТ+ біженців та припинення переслідувань у будь-якій формі. Давайте будемо голосом тих, хто не може говорити, і підтримкою для тих, хто шукає притулку.</p>