Наші сім'ї під прицілом: як невизначеність закону впливає на доступ ЛГБТ+ до соцпідтримки

<p> Хто для держави є сім'єю? Це питання, на перший погляд, може здатися простим, але для багатьох в Україні, особливо для представників ЛГБТ+ спільноти, воно має критичне значення. Адже саме від відповіді на нього часто залежить, чи матимуть люди право на соціальну допомогу, пільги, компенсації або інші виплати. І, на жаль, українське законодавство на сьогодні не дає єдиної та вичерпної відповіді. </p> <h2>Проблема невизначеності: що каже закон?</h2> <p> Нове дослідження, проведене громадською організацією «Бюро Ми – є!», глибоко занурилось у цю проблему. Його автори дійшли висновку, що в українському законодавстві немає єдиного, універсального визначення сім'ї. Замість цього, різні закони та підзаконні акти оперують власними, часто суперечливими або занадто вузькими трактуваннями того, кого можна вважати членом сім'ї. Це створює юридичний хаос та величезні перешкоди для доступу до соціальної підтримки. </p> <h2>Як це б'є по ЛГБТ+ спільноті?</h2> <p> Для нас, ЛГБТ+ людей, ця правова прогалина є особливо болючою. Наші стосунки, наші сім'ї, які ми будуємо з коханими людьми, часто не вписуються в патріархальні та гетеронормативні визначення, що домінують в українському законодавстві. Одностатеві пари, які проживають разом роками, виховують дітей, спільно ведуть господарство та підтримують одне одного у всіх життєвих труднощах, для держави юридично не є родиною. Це означає, що у критичні моменти вони залишаються незахищеними. </p> <p> Уявіть ситуацію: ваш партнер чи партнерка потрапляє до лікарні, і ви не маєте права приймати рішення щодо його чи її лікування, бо ви не є "родичем". Або, у разі смерті партнера, ви не можете успадкувати спільне майно без складних судових процесів, не маєте права на пенсію по втраті годувальника, чи навіть на отримання тіла для поховання. Наші сім'ї, хоч і сповнені любові та взаємної відповідальності, залишаються "невидимими" для держави, і це позбавляє нас базових прав та соціальних гарантій, які є нормою для гетеросексуальних пар. </p> <h2>Соціальна підтримка під питанням</h2> <p> Дослідження «Бюро Ми – є!» чітко показує, що саме від визначення сім'ї залежить доступ до таких речей, як соціальні виплати, пільги для ветеранів та їхніх родин, допомога переселенцям, житлові субсидії та багато іншого. Якщо ваш партнер не визнається членом вашої сім'ї, ви не зможете отримати ці блага, навіть якщо фактично ви є повноцінною родиною. Це особливо актуально під час війни, коли багато ЛГБТ+ військових боронять нашу країну, а їхні партнери та партнерки залишаються без офіційного статусу та відповідної підтримки. </p> <h2>Що далі? Вимога визнання</h2> <p> Результати цього дослідження – це не просто констатація фактів, а чіткий сигнал для нашої держави. Нам потрібне єдине, інклюзивне визначення сім'ї, яке б відображало реалії сучасного українського суспільства та включало всі форми сімейних зв'язків, заснованих на любові, взаємопідтримці та відповідальності. Впровадження інституту реєстрованих партнерств для одностатевих пар є одним з ключових кроків до вирішення цієї проблеми. Це дозволило б нашим сім'ям отримати належний правовий захист та доступ до тих самих соціальних гарантій, які мають інші громадяни України. </p> <p> Боротьба за рівність – це також боротьба за право бути визнаними, за право на захист та підтримку від держави для всіх, хто будує свою сім'ю, незалежно від гендеру чи сексуальної орієнтації. Ми закликаємо законодавців прислухатися до голосу спільноти та експертів, і нарешті забезпечити юридичне визнання для всіх українських сімей. Наші сім'ї – це частина України, і вони заслуговують на повагу та рівність. </p>